Вміст:
Опус цей, буде довгий, налийте собі чогось смачненького, влаштовуйтесь зручніше, зараз я вам розповім про всі вибоїни і таємниці, захоплюючого процесу купівлі ділянки землі в Україні, коли у вас немає багатих батьків, спадщиною бог не нагородив і все, що є – це кілька тисяч в іноземній валюті)).
Частина перша – Лірична 🤫.
Купити землю з будинком за дешево – це Реальність!
За умови, що сам будинок буде більше на папері, а за фактом Ви отримуєте перспективну розвалюшку в моторошному стані, геморой на пару років, відмову від подорожей, гарних суконь і абсолютно приголомшливе почуття володіння землею, як бонус у тяжкій праці.
Так, такі будинки на дорогах не валяються, з неба не падають, а ріелтори про них навіть не знають))).
Такі ділянки потрібно вистраждати, виходити, лягти кістьми на вівтар приватної власності і в результаті очманіти від щастя, чи то від удачі, чи то від майбутніх перспектив, коли ти стоїш на своїй землі і розумієш, що весь цей хаос належить тобі, усвідомлюєш, що тут буде твій будинок, садочок та спокійна старість))).
Не зараз, але скоро, дуже скоро.
Я розповім вам, з чого почати і де шукати. Поділюсь нашим досвідом. А наприкінці навіть покажу маленьку нарізку з моїх сторіс в інстаграмі, щоб Ви побачили все на власні очі.
Якби мені тоді попалася така стаття, я б не витратила стільки сил та нервів на пошуки).
Коли ми починали реалізовувати свою ідею переїзду, з чого почати поняття не мали, та й були впевнені, що з нашими грошима у межі ближніх районів Київської області навіть потикатися немає сенсу.
Я помилялася!!!
І повірте, мати величезний капітал взагалі не обов’язково, потрібні всього – то сміливість, нахабство, трохи удачі, і кілька тисяч в іноземній валюті.
Частина друга… Транспортна🤓;
З чого розпочати пошук землі?
З ідеї!
Звучить банально, але так і є. Переїзд у село, справа осмислена, суєти не терпить.
Адже життя там від життя тут відрізняється в рази.
Друге – ціль!
Дача чи постійка?
При постійному проживанні причепом йде питання транспорту.
Якщо у вас машина проблем немає, шукайте, що подобається.
У нас ситуація інша, машини немає, робота в Києві і головне у виборі місця, було зручності доставки тіла до міста і назад.
З чого почати я просто не розуміла, адже Женя тітка міська, за кермом не їжджу і взагалі в мене топографічний кретинізм.
І ось тут перший нелогічний факт.
Шлях у 50 км. Ви можете подолати набагато швидше, ніж дорогу в 30 км.
Звучить абсурдно – але так і є 🧐!!!!
Дорога від мого села займає набагато менше часу, ніж від квартири в Києві до моїх робочих галер))).
Коли ми тільки починали пошук будинку, я просто заходила на сайти продажу нерухомості, дивилася оголошення, потім вбивала назву села в Гугл – карти і порівнювала відстані в км, а потім судомно шукала номери маршруток туди, що йдуть, нічого не знаходячи і злившись від безсилля.
Програм або баз приміського транспорту у нас просто немає!
Порада досвідченого, номер раз:
Дивіться ближні села по карті, головне, щоб через них йшла траса якогось міського чи обласного масштабу, все це є на звичайній автомобільній карті, та й у Google – картах траси номерами позначені.
Якщо є траса, значить є прямий транспорт і часто не одна іржава розвалюха, тричі на день, а багато різних цілком пристойних маршруток, а далі все просто)).
Телефонуйте на автостанції, ну або їдете як ми, якщо дозвониться нереально і дізнаєтеся, що, коли, куди і почем.
І вперед на пошуки.
Частина 3. Заключна 😂.
Хто шукає той знайде!!!!
Все, що нам пропонували ріелтори було або дуже багато грошей, або просто не подобалося.
Ділянка, з розвалюхою на перехресті, за 10 000 $ так само не збуджувала мене, як недобудова наприкінці села за 7 000 $.
Подивившись купу варіантів і майже вже розчарувавшись, мене відвідала геніальна ідея, я просто почала чіплятися з розпитуваннями до аборигенів, що проходять повз, може знають хто, чого продає☺️.
І ось після пари без інформативних алкашів, ще парочки тіток, що відхитнулися, я знайомлюся з місцевим Миколой який просто і виразно посилає мене в Селищну раду))).
І це був той рідкісний випадок, коли я пішла туди куди послали)).
Порада №2:
Знайшли село – йдіть до Голови місцевої громади.
У них виявляється є списки всіх будинків та ділянок, що продаються.
Ну, а далі справа техніки 😊.
Я отримавши три аркуші дрібного тексту, просто почала всіх обдзвонювати, потім убила ще пару днів на перегляди.
Справа нехитра але є нюанси, чомусь не всі зі списку відповідають на дзвінки, а знайти вдома за номерами квест ще той, номерів на парканах просто немає))).
Але як кажуть немає нічого складного для людини з інтелектом, ходимо по дворах, стукаємо у двері, сміливо розмовляємо з місцевими, не соромимося і не боїмося, далі трьох літер все одно не пошлють.
І ось, відбулося!
Ми його знайшли!
Ділянка була страшенно заросла, я навіть не відразу розгледіла, що там є подоба будинку.
Хазяйка, жінка похилого віку, жила в Одесі, продавала його давно, але ніхто не зазіхав на жахливий жах у вигляді непрохідного лісу, напівзітлілого паркану і майже розваленого будинку. Але щось у ньому було, серце екнуло… та зарості лякають, будинок майже розвалився, але…
Там був вигляд, на поля та горизонти, сусіди тільки з одного боку, а не як у селах все затиснуто і глянути не куди))). Відразу поле на котрому паслися коні звичайно це був напевно він!)
Коли господарка назвала ціну, я не думаючи сказала беремо))!
1 000 євро за 10 соток під Києвом!
Ось і вона удача!!!!!))
Оформлення документів в Україні справа цікава, я б навіть сказала кумедну)), але перший серйозний крок ми зробили, купили свою землю!
Далі починається найважчий шлях підняття цілини, адже ми купили просто шматок лісу за фактом)), складні рішення знесення халупи та тяжкий вибір будувати чи ні, каркас чи цеглу?))).
Далі буде…
Залишити відповідь